Препарат, одержуваний через сухі перегонки зовнішньої частини  (відбірної берести). Містить бензол, ксилол, крезол, крепот, толуол, глаякол, фенол, смоли та інші речовини.

За зовнішнім виглядом дьоготь  являє собою густу олійну неклейну на дотик рідину чорного кольору, з блакитно-зеленим або зеленувато-синім відливом у відбитому світлі, зі специфічним нерізким запахом дегтя та гострим смаком.

Змішується з ефіром і хлороформом, розчиняється в розчинах їдких лугів і в абсолютному спирті. У воді розчиняється погано (плавлює в ній). Від збовтування ягтя з 10 частинами води виходить жовтувата, з запахом ягтя, кислої реакції дегтярна вода. Розфасовують яготь березовий у флакони по 50 мл, 100 мл і 500 мл.

Деготь  має сильні антисептичні, місцевоподразнювальні, кератопластичні (3-5%), кератолітичні (30-50%), протизапальні, інсектицидні, протипаразитарні та дезінфікувальні властивості, покращує кровопостачання тканин, помірно подразнює чутливі нервові закінчення, стимулює регенерацію епідермісу пошкоджених тканин, посилює процес зроговіння, підсушує рани та пришвидшує їх загоєння.

Після короткочасного впливу він вбиває багато бактерій, зокрема туберкульозну паличку та спори сибірської виразки. У слабких концентраціях активізує ріст грануляції, у міцних (вище 10%) різко послаблює.