Препарат, отриманий шляхом сухої перегонки зовнішньої частини (відібрана береста). Містить бензол, ксилол, крезол, крезот, толуол, гваякол, фенол, смоли та інші речовини.
За зовнішнім виглядом дьоготь являє собою густу маслянисту, неклейку рідину чорного кольору, з блакитно-зеленуватим або зеленувато-блакитним відтінком при відбитому світлі, зі специфічним розмитим запахом дьогтю і гострим смаком.
Змішується з ефіром і хлороформом, розчиняється в розчинах їдких лугів і в абсолютному спирті. Погано розчиняється у воді (плаває в ній). З струшування дьогтю з 10 частинами води, жовтуватого, з запахом дьогтю, виходить кисла реакція дігтярна вода. 

Фармакологічні властивості
Дьоготь має сильні антисептичні, місцевоподразнюючі, кератопластичні (3-5%), кератолитичні (30-50%), протизапальні, інсектицидні, протипаразитарні та дезінфікуючі властивості, покращує кровопостачання тканин, помірно дратує чутливі нервові закінчення, стимулює регенерацію епідермісу пошкоджених тканин, підсилює процес зроговіння, підсушує рани і прискорює їх загоєння.
Після короткочасного впливу вбиває безліч бактерій і, зокрема, туберкульозну паличку і спори сибірської виразки. У слабких концентраціях активізує зростання грануляції, в сильних (вище 10%) різко слабшає.