Культурна рослина під назвою амарант і його дикий родич щириця відомі людству вже довше шести тисяч років. Амарант вирощували нарівні з кукурудзою ще древні інки і ацтеки, які поклонялися йому як божеству, оберігали його, використовували в ритуальних жертвоприношень. Після приходу конкістадорів почалося повсюдне знищення цього «диявольського рослини». На територію сучасної Європи він потрапив 1653 зі Швеції.

Використання амаранту в комплексі з традиційною терапією підвищує ефективність боротьби із злоякісними новоутвореннями, зупиняє ріст ракових клітин. А регулярне вживання насіння, дозволяє знизити ризик появи подібних недуг.

Швидко впливає на рани, виразки, що важко піддаються загоєнню, допомагає при опіках.

Ефективно використовується і для відновлення роботи шлунково-кишкового тракту, зокрема при лікуванні виразкових хвороб і гастритів.

Амарант використовується і в стоматології: стоматити проходять значно швидше після застосування цієї рослини.

Високими цілющими властивостями володіє амарантове масло і борошно з насіння амаранту. Свою ефективність вони проявляє в боротьбі з різними шкірними захворюваннями: екзема, псоріаз, дерматити, вугрові висипання, грибкові інфекції. Масло діє в якості зволожуючого і захисний засіб для шкіри обличчя. Застосовується як відновлюючий засіб при хворобах печінки і, як зміцнювальний для судин і серця.