Основний метод виявлення інфекції ВІЛ ґрунтується на виявленні присутності антитіл до вірусу.
Якісна оцінка наявності антитіл у цілісній крові (сироватці, плазмі) людини проводиться візуально.

Дозволяє отримати результати протягом 15 хвилин!

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) є збудником СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту). ВІЛ належить до сімейства ретровірусів, рід лентивірусів, існує два типи вірусів – ВІЛ-1 та ВІЛ-2. ВІЛ-1 є високо-мутагенним, і може бути підрозділений на 9 субтипів за мутаціями мембранного білка: А, В, С, D, Е, F, G, Н і О. ВІЛ-2 має 60% гомологію з ВІЛ- 1 за своєю РНК, але вони різні за своєю здатністю до інфікування, ВІЛ-1 є переважним штамом. Після зараження він швидко мутує і у інфікованої людини поганий прогноз. ВІЛ-2 має триваліший латентний період, його патогенез відносно слабший.

 
Комплектація набору:
1. Касета в індивідуальній упаковці;
2. Флакон-крапельниця із розчинником зразка;
3. Ланцет;
4. Пластикова піпетка;
5. Спиртова серветка;
6. Інструкція

Проведення тесту

1. Протріть зону забору спиртовою серветкою
2.  Затисніть кінчик пальця та проколіть шкіру за допомогою ланцету
3.  Наберіть у піпетку кров
4.  Додайте 1 краплю зразка цільної крові або сироватки/плазми (приблизно 10 мкл) у комірку S тест-картки, використовуючи пластикову піпетку.
5. Додайте 2 краплі розчинника
6. Інтерпретуйте результат через 15 хвилин

 
Інтерпретація результату аналізу
а). Позитивний: червона смужка з'явиться як і контрольній (З), і у тестової (Т) зонах мембрани. Більш прозора тестова смужка свідчить про меншу концентрацію антитіл.
б). Негативний: червона смужка з'явиться лише у контрольній (З) зоні мембрани. Відсутність смужки у тестовій (Т) зоні вказує на негативний результат.
в). Недійсний: незалежно від результату тестування у контрольній (С) зоні мембрани завжди має з'явитися червона смужка. Якщо контрольна смужка не з'явилася, тестування недійсне. Повторіть тест за допомогою нової касети.