Книжка містить в собі літературознавчі статті й есеї, що писалися протягом більше трьох десятиліть - під пресом цензури і вже без цензури. Їх об'єднують два наскрізні мотиви: драматизм долі автора - десидента, який не прийняв загальнообов'язкової мови часу, і пошук духовних джерел в історії української й світової літератури.