Тритикале - озима культура, є селекційно виведеним гібридом пшениці та жита. У природі не існує аналогів цієї культури, вона унікальна, має велику кількість позитивних властивостей.
        Її використовують в основному як фуражну культуру, для виробництво комбікормів, а також роблять борошно, крохмаль, солод. Клітковина, що отримується з рослини, має особливі властивості, у зв’язку з чим широко потрібна на кондитерських підприємствах.
        Злак має багато конкурентних переваг, особливо якщо порівнювати з іншими рослинами. Наприклад, на відміну від озимої пшениці він добре витримує різкі зміни погоди, не настільки вимогливий до ґрунту та умов вирощування. 
        Завдяки посухо- та зимостійкості, стійкості до захворювань немає потреби в обробці пестицидами. Такі оптимальні характеристики тритикале роблять рослину екологічною, тому вона стає чудовою основою для харчових продуктів. Зерно має підвищену біологічну цінність, при застосуванні хорошої агротехніки врожайність становить 50–60 центнерів на гектар 

Серед головних переваг варто виділити:
-        невибагливість до тепла, морозостійкість. Навіть коли на вулиці лише 1–2 градуси, паростки все одно з’являються, при зниженні температури не гинуть 
-        посухостійкість; Для нормального розвитку та гарного врожаю злаку не треба так багато води, як пшениці. Підвищена потреба в поливі з’являється лише під час інтенсивного зростання.  
-         світлолюбність.. Якщо світла достатньо, у листках та зерні формується більше цукрів, поживних компонентів
-        відсутність особливих вимог до якості ґрунту. 
-        стійкість до хвороб та шкідників. Злаку не страшні такі поширені захворювання, як бура іржа, фузаріоз, септоріоз

Терміни висаджування;
кінець серпня,– останні числа вересня

Норма висіву:
варіюється в залежності від клімату. Для зони Полісся норма – 150–200 кг/га, для лісостепової – 200–250, а в степовій – до 250 кг/га. На зелену масу норму збільшують до 300 кг; глибина посіву озимих видів тритікале – 5–12 см в залежності від вологості ґрунту.