Люцерна є лідером серед кормових трав за вмістом протеїну, який за своїми якостями не поступається білку тваринного походження. Сіно люцерни, зібране під час формування бутонів, містить до 10% протеїну.
Наявність амінокислот, елементів Са, Р, К, N вітамінів А, D, Е, групи В (В1, В2, В3, В4, В5) робить цю культуру незамінною у сфері тваринництва.

Люцерна, як кормова культура дає значні врожаї і зеленої маси, і сіна. За дотримання правил посіву, зрошення та сівозміни можна отримати 4-5 укосів за літо. Середня врожайність зеленої маси 45-75 т/га, сіна 8-15 т/га. Насіння можна збирати на 2-му році, врожайність 500-900 кг/га.
Не можна не відзначити ґрунтоутворюючу та фітосанітарну роль люцерни: потужна коренева система покращує структуру ґрунту, підвищує його водопроникність, сприяє накопиченню гумусу.

Люцерна досить світло-і теплолюбна рослина, вимоглива до вологи, проте стійка до посухи., завдяки глибоко розташованій потужній кореневій системі і може забезпечити себе вологою з глибших шарів ґрунту.

Люцерну не рекомендують висівати на кислих (рН5) і засолених (рН>8) грунтах.

Норма висіву під сівалку -15-20 кг/га, вручну - 0,5 кг на сотку.