У повсякденному житті, на прилавках, нам часто доводиться мати справу з розчинниками. Це і звичайна рідина для зняття лаку і бензин Калоша для знежирення поверхонь і цілий букет спеціальних розчинників для лакофарбових матеріалів (бутілацетат, ксилол, сольвент, розчинник 646, розчинник Р-4). Найчастіше ми маємо справу з рідинами, що пахнуть, основне завдання яких розчинити, змити якесь тверде або маслянисте забруднення.

Це так звані рідкі органічні розчинники.

Розчинник (від латинського solvere, слабити) — зазвичай рідка речовина, здатна розчиняти інші тверді, рідкі або газоподібні речовини в собі. Причому розчинна речовина може по-різному реагувати на розчинник:

• розчинятися в будь-яких кількостях (необмежена розчинність);
• розчиняються в суворих кількостях (обмежена розчинність);
• взагалі не розчиняються, максимум набухають (нерозчинні).

Саме тому є величезна кількість розчинників і їх сумішей, щоб «кожному замочку підібрати свій ключик». Зазвичай розчинник і розчинна речовина однакові за своєю природою — подібне розчиняється в такому, тобто полярний розчинник підходить до полярної речовини. Науковою мовою це називається термодинамічне зріднення. Звичайна вода — теж розчинник. Вона полярна, тому прекрасно розчиняє такі ж полярні речовини — солі, наприклад, NaCl, сода. Вода — це неорганічний полярний розчинник. Розчинність залежить від температури та з її ростом зазвичай поліпшується. Під час охолодження, навпаки, надлишок розчиненої речовини випадає в осад або витісняється в емульсію. Важливо розрізняти процеси:

• фізичне розчинення — з утворенням прозорого розчину (речовина розпадається до молекул, які сольватовані молекулами розчинника);
• змочування/емульгування — з утворенням суспензій/колоїдів/емульсій (зваги твердих або рідких частинок, зазвичай, непрозорих);
• хімічне розчинення — коли речовина зазнає хімічної зміни.

Розчинник потрібен, щоб розчиняти. Тому його використовують за прямим призначенням, наприклад миття й чищення обладнання, стадіях знежирення металу перед фарбуванням, видалення забруднень із одягу в хімчистках, екстрагування речовин та іншого. Застосовується в хімічному синтезі. Також популярне застосування розчинника для приготування розчинів — зручної форми застосування розчиненої речовини. Наприклад, ліки, розчини хімічних реагентів, питні напої. Лакофарбові матеріали — це розчини плівкоутворювачів. Рідка форма зручна для нанесення покриття, а після випаровування розчинника утворюється тверда плівка раніше розчиненого полімеру. Іноді розчинники палять. Це розв'язує питання не коптящого полум'я, зручного в користуванні й енергоємного рідкого палива (спиртування, примуси, двигуни внутрішнього згоряння, кісткове паливо).