Книга та друкарство, 1964р.

Книга і друкарство на Україні / [О. І. Дей, Я. Д. Ісаєвич, Г. І. Коляда та ін. ; за ред. П. М. Попова]; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського, Держ. публ. б-ка. – [Київ: Наук. думка, 1964]. – 313, [2] c. : іл.

     Першою спробою систематичного викладу історії української книги за 390 років – від найдавніших часів, від діяльності Івана Федорова у Львові до наших днів – є пропонована колективна праця Книга і друкарство на Україні. Ця монографія є дослідницькою працею, заснованою на безпосередньому вивченні джерел і в той же час має на меті бути свого роду посібником при вивченні історії книги й друкарства на Україні.

  Історію українського друкарства можна починати з діяльності першої Краківської кириличної друкарні кінця XV ст., що була створена для обслуговування насамперед України й Білорусі і, ймовірно, мала зв’язки з українськими культурними осередками. Не тільки на Білорусь, а й на Україну були розраховані видання білоруського першодрукаря Франциска Скорини, Симона Будного, Василя Тяпинського (за походженням українця), а також публікації заблудівської друкарні гетьмана Великого Князівства Литовського Григорія Ходкевича, нащадка київських бояр. Водночас не випадковим був той факт, що перші друкарні на землях України виникли у Львові — осередку політичної, економічної та культурної активності міщанства, і у Острозі — резиденції найбагатшого і найвпливовішого тогочасного українського магната. Неслушно було б вважати обидві перші в Україні друкарні породженням локальної ситуації у Львові й Острозі, насправді, заснування друкарень у цих містах було пов’язано з потребами громадсько-політичного і культурного руху всієї України.