Для Ельзи реальність була полем битви, а бабусині казки про Країну-Спросоння — єдиним бункером. Там, у вигаданому світі, всі дивацтва були суперсилами. Але коли Бабуня помирає, бункер зникає, і Ельзі доводиться вийти назовні. «Моя бабуся просить їй вибачити» — це зворушлива хроніка втрати і віднайдення. Слідуючи за листами покійної, Ельза дізнається правду про життя своєї ексцентричної бабусі та розуміє, що казки були лише тінню реальних подій. Це роман-трагікомедія про те, що всі ми — трохи зламані, трохи смішні, але варті любові. І про те, що справжня магія — це прийняти себе таким, як є.