Софія Яблонська — письменниця та фотографиня, авторка книжок «Чар Марока» , «З країни рижу та опію»  і «Далекі обрії».

Донька священника, яка стала першою українською тревел-блогеркою і описала свої мандри в книжках. Зовсім юною вона вирушила до Парижа, де спершу спробувала себе в ролі акторки, а згодом почала опановувати фотографію та професію кінооператорки. А після французької столиці були Китай і Балі, Ява і Нова Зеландія. Софія сама досліджувала найвідлюдніші вулички азійських міст і потрапляла зі своєю камерою в місця, які не так просто побачити звичайному туристу. Вона ночувала на самоті посеред пустельної дороги, заглиблювалася в нетрі кварталів і мало не загинула, зірвавши квітку, у якій причаїлася отруйна гадюка.

У «Далеких обріях» змальовано навколосвітню подорож фотографині. Жінка описує місця та культури на краю світу, фіксуючи, як на її очах зникають цілі народи, що забувають власну мову, й зображуючи те, якими вони були до приходу колонізаторів.

Про серію «Неканонічний канон»

Міркуючи про канон української літератури, в пам’яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми — Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший.

Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів — від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів.

Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.