Тропізми — це множинні рухи, що відбуваються всередині нас, перш ніж на поверхню спливе щось окреслене. Перший художній твір Наталі Саррот пропонує глибокий аналіз людського внутрішнього світу через призму дрібних, майже непомітних порухів, що формують наші думки та вчинки.

Вперше опубліковані у 1939 році, Тропізми натрапили на відсутність уваги літературної спільноти. Однак перевидання 1957 року стало переломним моментом, і твір отримав всесвітнє визнання, ставши одним із попередників «нового роману».

За словами Жана-Поля Сартра, це «протоплазмове бачення нашого внутрішнього всесвіту: варто зрушити камінь буденного, і ми знайдемо стрімкі розряди, слинявість, слиз, непевні порухи, подібні до рухів амеб». Книга пропонує серію замальовок і спостережень за повсякденним життям — натовп перед вітринами, старий чоловік із онуком, професор, що читає лекцію, жінка, яка приховує свою зневагу. Усі ці сцени показують, як соціальні умови впливають на наші внутрішні рухи.

Сьогодні Тропізми залишаються актуальними для тих, хто цікавиться психологією, філософією та сучасною літературою. Розглядаючи тонку динаміку внутрішніх процесів, книга допомагає краще зрозуміти мотивації людини та вплив соціуму.