Геродот (бл. 484–425 до н.е.) — давньогрецький історик, якого вважають «батьком
історії». Він багато подорожував, збираючи свідчення, перекази та спостереження
про різні народи, культури й події свого часу. Геродот започат- кував критичний
підхід до збирання інформації, що стало основою для розвитку історичної науки.
«Історії в дев’яти книгах» — це історико-етнографічний твір, написаний у V
столітті до нашої ери. У дев’яти книгах, кожна з яких названа на честь однієї з муз,
автор викладає події греко-перських війн, піднесення Перської імперії, битви при
Фермопілах, Саламіні та Платеях. Геродот також розповідає про культуру, звичаї
та історію народів Стародавнього Сходу й Греції. Автор поєднує історичні факти,
легенди й етнографічні описи, прагнучи дати повне уявлення про світ свого часу.
Геродот ставить собі за мету зберегти в пам’яті діяння як еллінів, так і варварів, щоб
ці події не були забуті з часом. Його праця стала основою європейської історіографії,
заклавши принципи критичного аналізу та пошуку причин подій.