Ця книга — продовження серії з шести попередніх видань:
«Над прірвою» (2022), «Тканина пам’яті» (2022), «Світло слів» (2023), «Контурна карта» (2024), «Межа пам’яті» (2025) та «Відкриті слова» (2025). Усі вони опубліковані в Києві, у видавництві «Друкарський двір Олега Федорова».

Я дякую всім моїм друзям і однодумцям, усім, хто в ці божевільні й трагічні дні та роки не втрачає розуму. Наші серця і думки щодня — з незламною, з Україною, що бореться.

До цієї книги увійшли вірші, написані з серпня 2025 по лютий 2026 року. Їх багато, і вони не хочуть закінчуватися.

Сьогодні кожен вірш, як останній,
сприймається, і я не в силі
збагнути, що саме застигло в жилах
і в капілярах; рядки волочачи,
в дійсність вставляю рід ключа,
і відгукується точка болю,
передаючи сигнал живлення.

Поки відкритий цей канал залишкового, ілюзорного зв’язку з моєю мовою,
я лише налаштовую контур, приймаю той самий сигнал, записую рядки
в риму, як безкінечний щоденник.

Співай же, звук звідти, співай,
засобе вічності сліпої!
Крізь роки, крізь гори
ти проникнеш у наші пори
у снах безмежних, у клітці тісній,
крізь бурі й спокій,
зоряним пилом небесним,
гіркою сіллю морською.

Слава Україні!