Видання праці Ярослава Пастернака відтворює фундаментальне дослідження,
присвячене локалізації та науковому осмисленню княжого Галича — одного з
ключових центрів державного й культурного життя Русі. Відштовхуючись від
літописних свідчень, зокрема згадки про спустошення Галича військами Батия 1240
року, автор простежує процес занепаду міста й подальшого майже повного забуття
його топографії, що в другій половині ХІХ століття спричинило тривалі й гострі
наукові дискусії щодо місця розташування давнього осередку.
Праця підсумовує майже дев’яностолітні пошуки центру старого Галича, з
особливою увагою до проблеми локалізації катедрального собору, який, згідно з
літописами, мав стати вирішальним орієнтиром у визначенні княжої твердині.
Кульмінацією багаторічних археологічних і історичних зусиль стало відкриття у
Крилосі залишків галицького катедрального храму — подія, яку автор розглядає як
завершення цілого етапу в українській археології. Ярослав Пастернак подає історію
попередніх розвідок, результати перших систематичних досліджень 1934–1941 років,
здійснених під його керівництвом на території княжого двору й катедри, а також
окремо висвітлює розкопки на монастирищі «Юрівське».
Видання зберігає авторську концепцію, мову та структуру першодруку, а також
атмосферу наукового пошуку, в якій поєднано літописні дані, архівні матеріали й
археологічні відкриття.
Репринт має не лише наукову, а й історіографічну цінність, адже відображає стан
української археології середини ХХ століття та зберігає свідчення про меценатську
підтримку досліджень, зокрема роль митрополита Андрея Шептицького у
фінансуванні перших розкопок у Крилосі. Видання буде корисним історикам,
археологам, мистецтвознавцям, краєзнавцям і всім, хто прагне глибше пізнати
витоки української державності та культурної традиції.