Капітан вермахту Едельберт Холль, командир піхотної роти, розповідає про те, як склалася його доля після оточення під Сталінградом взимку 1943 року. Грунтуючись на особистих записах, які автор вів у перші роки війни і протягом семи років полону, він жваво і яскраво описує нещадні «марші смерті» по засніжених степах Поволжя, переправку в табір військовополонених в Єлабузі, важку епідемію тифу, жертвами якої стали більше тисячі німецьких офіцерів. Капітан Холль детально документує суворі воєнні та повоєнні роки, проведені на лісозаготівлях у Прикамьї та інших підприємствах Радянського Союзу, описує умови пересильних в’язниць, працю на будівництві залізниці в Іркутській області — життя в полоні, яке скрашували лише підтримка товаришів і надія на повернення додому.