Пшениця достигає — автобіографічна і художня історія, що дозволяє глибше познайомитися з життям та стилем знаменитої французької письменниці Колетт.

В автобіографічному нарисі Сідо Колетт розповідає про своє дитинство на селі; матір, яка зналася на найдрібніших прикметах і полюбляла порядкувати в городі; батька, якого тягло до міста, але заради коханої дружини він зголосився мешкати при землі; про братів-зірвиголів, яких усі називали дикунами.

У повісті Пшениця достигає підлітки Філіп і Вінка намагаються збагнути, що то за почуття зроджується між ними і як давати йому раду. Так само й Жіжі з однойменного твору навіть собі боїться відкритися про справжні почуття. Протягом десятиліть ця невелика повість буде джерелом натхнення для численних екранізацій і театральних постановок, одна з них 1951 р. на Бродвеї відбулася за участю Одрі Гепберн, яку на цю роль затвердила сама Колетт.

Відгомін творчості Колетт відчутний у творах багатьох сучасних письменників, зокрема Анні Ерно (її «Майден» і «Жінки» перегукуються із «Сідо»), Франсуази Саган («Привіт, печале» — варіація «Пшениця достигає»).

Колетт (Клод Марі Колетт) — знаменита французька письменниця, відома своїм проникливим зображенням дитинства, кохання та психології людини. Її твори перекладено багатьма мовами, а екранізації та театральні постановки за її творами здобули міжнародне визнання.