Коли Андрес Русо був ще малий і жив у Перу, дідусь розповів йому історію, де згадується одна дивна деталь — кипуча річка в амазонських нетрях. Але чому вона кипить? По дванадцятьох роках на родинній вечірці Андресові, тепер уже молодому геологу, рідна тітка каже, ніби бачила ту неймовірну річку на власні очі. 

Щоб пересвідчитися, що кипуча річка справді існує, Русо вирушає в глиб Амазонії. Побачене його приголомшує: у цій довгій широкій священній річці вода така гаряча, що тутешній люд запарює нею чай, а тварини, потрапивши туди, гинуть в одну мить. Як це можливо? Цікавість Русо обертається на одержимість: науковець над усе прагне дізнатися, що змушує річку кипіти. Розвідуючи її разом з місцевими жителями, зокрема і з шаманом, що став йому за навчителя, він опиняється перед труднощами, яких навіть уявити собі не міг. На заваді Русо стає колізія інтересів: і місцеві жителі, і нелегальні скотарі, і лісозаготівники, і нафтові компанії, і уряд — усі зацікавлені в цьому куточку, де тече справжній окріп. Відкривши кипучу річку, молодий дослідник намагається подолати пов’язані з цим наукові, політичні та особисті проблеми. Андресові Русо доводиться чинити всупереч моральному обов’язку відкривача, щоб захистити святиню від хижацького користування, наруги, ба навіть від власних спокус.