До книги входять вибрані новели класика латиської літератури Андрія Упіта, написані в різні роки (1903—1943). Більшість творів присвячені життю трудящих часів буржуазної Латвії. В них розповідається про соціальну несправедливість капіталістичного ладу, про невпевненість простих людей у завтрашньому дні, викривається двоєдушність та лицемірство духівництва.