Еспарцет – багаторічна рослина з дуже широким спектром застосування.
Невибаглива культура, корисний сидерат та чудовий медонос, кормова культура для с/г тварин відмінно росте на тонких крейдових, вапнякових чи кам'янистих ґрунтах. Підходить для освоєння цілини – розпушує ґрунт, збагачує його склад азотом, пригнічує ріст бур'янів. Оцінили рослину і ландшафтні дизайнери, адже еспарцет своєю потужною кореневою системою зміцнює схили пагорбів і перешкоджає ерозії ґрунту. На присадибній ділянці еспарцет можна посіяти в саду, по периметру грядки чи двору– запашні квіти приваблюють бджіл і тим самим сприяють підвищенню врожайності плодових дерев, ягідних кущів та ін.

Характеристики та особливості:

• норма висіву еспарцету - 500 г на 1 сотку або 50-60 кг на 1 га ;
• висота рослини до 60 см, з 2-го року починає кущитися;
• багаторічник сімейства бобових – до 5-6 років в травостої;
• цвітіння – тривале, невеликими колосоподібними суцвіттями рожевого кольору;
• відмінний медонос – до 120 кг меду з 1 гектара;
• приваблює бджіл на ділянку;
• еспарцет як сидерат розпушує ґрунт на глибину до 1,5 м;
• трава еспарцету при переорювання на зиму замінює 30-40 кг органіки на сотку ;
• посухостійка рослина;
• стійкість до хвороб і шкідників – висока;
• росте на будь-яких ґрунтах;
• покращує мікробіологічний склад ґрунту.

Висівають на переорану ділянку з розрахунком, щоб рослина встигла добре вкоренитися: з березня по липень. Сіють в теплу вологу землю на глибину 3-5 см, ширина міжрядь – 15 см. Як
сидерат траву скошують до цвітіння і використовують для мульчі та компосту. В суху погод розкладання зеленої маси в ґрунті уповільнюється, при відсутності дощу ділянку з сидератом 
землі потрібно поливати.