Роман «Балада про співочих пташок і змій» є приквелом трилогії-бестселера «Голодні ігри». Історія, змальована в романі, відбувається за 64 роки до основних подій трилогії. Під час повстання округів впливова родина 18-річного Коріолана Сноу втратила майже все. Єдиний шанс Коріолана повернути сім’ї минулу велич і заможність — стипендія на навчання в Університеті. Її отримає переможець в останньому шкільному проекті — менторській роботі з одним із трибутів, учасників Десятих Голодних ігор. Сноу за всяку ціну має здобути цю винагороду, хоча й має мізерні шанси на успіх. Підопічна Коріолана, харизматична Люсі Ґрей із Округу 12 — майстриня епатажу, проте аж ніяк не скидається на переможця. Та що ближче вони знайомляться, то більше зближуються. Чи вдасться юному Сноу знайти баланс між справжнім почуттям та жагою до перемоги, і чим доведеться заплатити за успіх?

Голодні ігри
На руїнах місця, що колись називалося Північною Америкою, лежить країна Панем, осяйний Капітолій, оточений дванадцятьма віддаленими Округами. Капітолій тримає Округи в покорі, змушуючи їх обирати трибутів — по одному хлопцю та одній дівчині віком від дванадцяти до вісімнадцяти років — для участі у щорічних Голодних іграх. Усіх їх відправляють до Капітолію на величезну відкриту арену, де вони битимуться на смерть на втіху всьому Панему, а також задля добробуту та слави округу-переможця. Шістнадцятирічна Катніс Евердін сприймає це як смертний вирок, тому викликається добровольцем від Округу 12, щоб заступити місце своєї молодшої сестри на Іграх. Катніс вже опинялася на волосину від смерті, тож виживання для неї є звичною справою. Щоб сім’я не голодувала, Катніс займається браконьєрством, на чорному ринку обмінює здобич на їжу і предмети  першої необхідності. Другим трибутом  від Округу 12 обрано Піту Меларка, який свого часу врятував Катніс і її родину від голодної смерті. Катніс впевнена, що ніколи не зможе віддячити Піті, а зараз і поготів, адже їй доведеться битися з ним на смерть! Проте, якщо вона хоче перемогти, їй доведеться постати перед вибором, у якому виживання протистоїть людяності, а життя — коханню.