Поетична збірка «Літо, діти, осінь, зима, війна і весна» Богдана Куценко присвячена дивовижі, безкрайості, неідеальності і конечності усього людського. То особливий спосіб дорослішання, який настає із народженням власних дітей, особливий погляд на світ і дорослість широко розплющеними очима дитини. Безцінний час разом, час кохання, любові, надії — та безпорадність їхньої втрати, що приходить з війною.

Безперечна і безумовна любов до всесвіту — жінки, дитини, маленького міста, власного дому, всього, що минає, чого не повернеш.