Професор Кембриджу Ха-Джун Чанґ розкриває справжню історію становлення клубу багатих країн — жорстку битву імперій та колоній за економічний суверенітет, технології, власну промисловість і ринки збуту. Тут були і військовий примус до нерівноправних договорів та скасування ввізних мит, і заборона колоніям обробляти власну сировину, і безсоромний протекціонізм багатих країн, і крадіжка патентів та технологій.

Часи колоніалізму минули, але цинізм у міжнародній економіці не зник. Такі міжнародні організації, як МВФ, Світовий банк і СОТ, — свідомо чи ні — продовжують наполегливо радити бідним країнам беззастережно відкривати ринки, скасовувати ввізні мита й не розвивати власної промисловості. Раніше такі поради підкріплювали гарматними пострілами, тепер — неоліберальною економічною теорією.