Чебрець (Чебрець) - напівчагарник сімейства ясноткових, з сильно ароматним, пряним запахом.
Чебрець був відомий в Древній Греції і Древньому Римі (солдати купалися у воді, настояній на чебрецю, щоб набратися сил). Тоді ж його вирощували і використовували як прянощі. Єгиптяни використовували його замість парфумів, а також застосовували при бальзамуванні померлих.

В XI столітті завдяки монахам-бенедиктинцям чебрець поширився в Європі.

Росте чебрець в північній і середній смузі європейської частини Росії, Білорусії, Вірменії, частково на Уралі, в Сибіру і Казахстані, в Криму, по окраїнах соснових борів. У Південній Європі зустрічається в дикому вигляді.

Інші назви: Чебрець повзучий, Чебрець боровий, Богородская трава, Чабрик, Гайбур, Щебрік, Чобр, Цебрик, Богородська трава, Чепчик.