Нова книга від відомого автора Мирослава Дочинця -  найкращого письменника душевних книг України.

Язичництво

Із одкровень Федорця.

«Питає мене одна переселенка:

«Дєдушка, я жіву уже дев‘ять мєсяцев на Закарпатьє, но нікак нє пойму, на каком язике здесь разговарівают».

«Овва, - кажу, - у наших людей особливі язики. Бо закарпатець - це сукупний продукт русскоговорящих, україномовних, мадяробеселних і русинобесідних. Та ще з купою чеських, швабських, румунських, сербських, єврейських та циганських словес...»

Незнана війна

Федорцьо ще той експерт. Розмірковує вголос:

«Про цю війну всі говорять, але нічого про неї не знають».

«Як це розуміти?» - питаю.

«А так. Росія не знає, як і коли закінчувати війну.

Білорусія не знає, як її уникнути.

Америка не знає чи варто її закінчувати.

Британія не знає, як мобілізувати всіх інших на розгром росії.

Китай не знає, від чого більше виграє - від війни чи від миру.

Туреччина не знає, як завдяки цій війні ослабити інших і посилити себе.

Угорщина не знає, як, не воюючи, відкусити собі шматок України.

Купа малих країн не знають, чому так опирається Україна.

Україна не хоче знати, що вони всі знають і не знають, бо цілковито зайнята своїм Визволенням».

П’ємо з мамою чай на її затишній кухоньці.

"Що нового?" - питає вона.

«Написав нову книгу», – кажу.

«Як називається?» – питає мама.

«Чарунки днів».

«Гарно. Це будуть читати».

«Побачимо».

«Про що і про кого книжка?» – питає.

«Про все на світі. І про всіх. У тому числі і про тебе, мамо».

«Про мене? Та хто це буде читати?..»