Чебрець (Тим'ян) - багаторічна рослина, медонос,  невисокий чагарник (30-40 см). У народі його ще називають чебрецем. Цвіте з травня по вересень квітками світло-лілового та білого кольорів. Завдяки своєму пряному аромату і смаку культура стала добавкою не тільки до страв, а й напоїв. Помістіть засушену гілочку в шафу - свіжий запах відлякає моль.

    Культура надає перевагу  помірно родючому та  пухкому грунту. Місцевість має бути добре освітленою. Насіння висаджуються тільки тоді, коли мине загроза повторних заморозків. Для формування пишного кущика його верхівку необхідно прищипнути. При наявності значних опадів рослина не потребує поливу. Невибагливість у догляді. На одному місці може рости до 4-5 років.

    Чебрець широко використовується як приправа і прянощі, його можна додавати в їжу як самостійну приправу, але частіше він входить до складу сумішей. Зокрема, він є невід'ємною складовою знаменитої суміші Прованські трави.  Чебрець - чудова добавка до чаю (зміцнить імунітет, зніме болі в животі), при виготовленні ароматних алкогольних і безалкогольних напоїв. Це потужний антиоксидант.

    Настої і відвари з чебрецю широко застосовують для лікування різних захворювань, як загальнозміцнюючий засіб і потужний стимулятор імунітету. Широко застосовується в медицині при захворюваннях дихальних шляхів, бронхітах, як бактерицидний, відхаркувальний та пом'якшуючий кашель засіб. Застосовується при болях в животі - знімає спазми, метеоризм. Використовується в стоматології, знімає біль при радикулітах.

    Якщо повісити в квартирі шматяний мішечок з чебрецем, з повітря зникнуть шкідливі мікроорганізми і хімічні забруднювачі. Їх місце займуть корисні і запашні фітонциди чебрецю. А якщо перекладати їм одяг в шафі, він відлякує моль.

    В Україні чебрець вважається святою травою Богородиці. У день Успіння Богородиці пучками цієї трави прикрашали Її ікони. Чебрець зашивали в ладанки і носили на шиї, щоб уберегтися від злих духів.