Материнська плата mini-ITX ASUS ITX-220 бу

Функціональність

Завдяки застосуванню чипсета Intel 945GC (северний міст 945GC, південний міст ICH7) системна плата ASUS ITX-220 має такі характеристики:

• підтримка 2 модулів пам'яті DDR2-533 (до 4 ГБ включно);
• інтегрована графіка на базі Intel GMA 950 (вихід D-Sub);
• один слот PCI;
• шість портів USB 2.0 (4 на задній панелі та 2 через колодку на платі);
• два порти SATA2 (3 Гбіт/с);
• порти PS/2 для під'єднання клавіатури та миші;
• один COM-порт на задній панелі.

На додаток до перерахованого на платі реалізовані:

• інтегрований звук на базі 6-канального HDA-кодека VIA VT1705, з можливістю під'єднання 6-канальних систем (5.1) і роз'ємом для під'єднання фронтальних аудіовходів/виходів;
• мережевий контролер, на базі мікросхеми Realtek 8112, з підтримкою швидкостей 10/100/1000 Мбіт/с (Gigabit Ethernet).

Якість інтегрованого звукового рішення ми оцінили в режимі 16 біт, 44 кГц за допомогою тестової програми RightMark Audio Analyzer 6.0.5 і звукової карти Terratec DMX 6fire, отримавши підсумкову загальну оцінку: Дуже добре (докладніше).

Реальну швидкість вбудованого мережевого контролера ми перевірили за допомогою утиліти btest від компанії MikroTik. Цифри вийшли не дуже високими, але приблизно такими ж, як і в інших плат на аналогічному чипсеті та мережевому контролері: 175 Мбіт/c на передавання і 265 Мбіт/c на отримання інформації. Такої пропускної здатності має з солідним запасом вистачити для перегляду в мережі будь-якого відео, включно з FullHD, проте передаванням великого обсягу даних (висен і навіть десятків гігабайтів) займатиме непристойно багато часу.

Енергоспоживання

Ми провели експеримент, під час якого визначили потужність, споживану цією системою від блока живлення, у різних режимах експлуатації.

Живлення плати здійснювалося від блока живлення Corsair CMPSU-620HX. Між виходом блока живлення та входом системної плати були послідовно під'єднані чотири TRMS-мультиметри, за допомогою яких вимірювалося чинне значення постійного струму в ланцюзі кожної з ліній живлення: +3,3VDC, +5VDC, +12V1DC, +12V2DC. Отримане значення струму множилося на чинне значення напруги, що й визначало споживану системою потужність по кожному з каналів. Результаційні значення підсумувалися, отримані у такий спосіб дані представлені на діаграмі.

Споживана потужність вимірювалася в таких режимах:

• Idle (простий) — робота системи під керуванням Windows XP SP2 зі списком фонових процесів за замовчуванням
• Full load — максимальне навантаження на систему, створюване за допомогою утиліт Prime95 і ATITool
• CPU load — максимальне навантаження на процесор без додаткового навантаження на відеопідсистему
• GPU load — максимальне навантаження на відеопідсистему

Отримані результати мають досить цікавий вигляд у тому плані, що споживання ASUS ITX-220 з процесором Celeron 220 у режимі простою є найменшим із усіх протестованих платформ формату mini-ITX. Водночас у режимах, що передбачають швидке до максимального навантаження різних підсистем, споживання цієї платформи помітно вище, ніж у схожого рішення з Atom 330.

Швидкодія системи з процесором на зразок Celeron 220 виявиться відчутною вище «Атомного» варіанту, що в певних умовах може виявитися важливим. Так що конкретний розглянуваний сьогодні продукт хоч і старий, але цікавий і, що часом особливо цінно, вельми недорогої. Мабуть, його навіть можна назвати оптимальним рішенням на базі цього застарілого чипсета.