МОХ СФАГНУМ — це білий болотний мох. У світі є майже 300 його різновидів. Він росте в Північному атласі в тундрі та лісовій зоні, а в Південній — високо в горах. Мохфагнум практично не має коренів: вони відмирають, перетворюючись на торф, а наземна частина рослини все ще росте.

Мох за кількістю поживних речовин схожий на пісок. Але він надає землі легкості, крихкості та гігроскопічності, що покращує якість ґрунту та дає дрібним корінцям рослин глибше проникати в землю. Мохфагнум добре вбирає воду та добре зберігає вологість, що забезпечує рівномірне зволоження земляного кома. У цьому типі моху є речовина сфагнол, яка перешкоджає гниттю коренів. Він має бактерицидні властивості. Також мохфагнум використовують для пророщування листя, насіння. Для укорінення молодих рослин посадкову суміш і мох сфагнум змішують у співвідношенні 1:1. У деяких випадках розсаду становлять у піддон, на дно якого рівним шаром укладають мох. Зайва вода, що витікає з горщиків, вбирається мохом, що забезпечує необхідну вологість. У таких умовах дітки добре вкорінюються, утворюючи потужну кореневу систему.

Мох надзвичайно зручний і ефективний для розмноження рослин повітряними відводками (драціна, фікус каучуконосний, дифенбахія, монстерра). Також мох-сфагнум застосовують для виганяння орхідей, для пророщування великих насіння й укорочення стебелових держаків. Мох також використовують для обкладання стовбурів рослин, що утворюють повітряні корені.

Застосування моху сприятливо впливає на стан квітів, які люблять вологість.

Серед них:

· сенполії (узамбанські фіалки)

· стриптокарпуси

· глоксинії

· бегонії, королівські бегонії

· монстери

· орхідеї

· очищення

· ехверії

· драцени

· дифенбахії

· пеперомії

· сансевії

· толстовки

· хірити