Черешня Райнер — один із найкращих сортів у нашому каталозі, яким ми справді пишаємось. Це справжня родзинка серед двоколірних черешень. Його плоди одразу впадають в око: великі, з яскравим жовто-червоним рум’янцем, що надає їм особливої декоративності. Дерево середньоросле, з компактною кроною, добре підходить для формування. Починає плодоносити на 4–5 рік. Дозріває в середині липня — на межі середньо- та пізньостиглих сортів. Морозостійкість добра, але потребує захисту від весняних заморозків.

Ягоди великі — по 9–11 г, округлі, блискучі, з біло-жовтою м’якоттю, соковиті та дуже солодкі. Смак м’який, приємний, без кислинки, особливо до вподоби дітям. Шкірочка щільна, тому ягоди не розтріскуються та зберігають гарний вигляд навіть після транспортування. Сорт відомий високою врожайністю та відмінною лежкістю, що робить його цікавим і для фермерів, і для дачників.

Спробуйте виростити цю черешню у своєму саду - і ми гарантуємо, ви точно не пошкодуєте. Бо ця рослина вразить вас своєю витривалістю та плодоношенням з року в рік!

Ідеальні умови для вирощування: найкращий час для посадки — рання весна (до розпускання бруньок) або осінь (у жовтні), коли саджанець ще не пішов у ріст. У регіонах із суворими зимами весняна посадка є більш надійною, оскільки деревце встигне добре вкоренитися до морозів.

Для черешні потрібно обирати відкриту, добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Найкраще вона росте на південних або південно-західних схилах. Це культура, яка не терпить затінення — у тіні вона буде слабо цвісти, а ягоди дрібнішатимуть. Не можна садити черешню в низинах, де застоюється холодне повітря і вода. Ґрунти мають бути легкі, добре дреновані, з нейтральною або слабколужною реакцією. Якщо ґрунт кислий — обов’язкове вапнування. Не підходять важкі глинисті або надто вологі ділянки — коріння черешні не терпить перезволоження.

У перші 2–3 роки важливий регулярний полив, особливо у спеку та під час формування плодів. У посушливі періоди навіть дорослі дерева потребують вологи, інакше ягоди можуть обсипатися або не налитися. Черешня не любить застою води, тому поливати треба рясно, але рідко.

Не менш важливим є формування крони — черешня швидко росте й без регулярної обрізки загущується. Щороку навесні видаляють хворі, поламані гілки та проріджують середину. Зимостійкість черешні середня, тому в холодних регіонах молоді деревця бажано вкривати, а пристовбурні кола — мульчувати й підсипати сніг.