Флокс волотистий Давид — високорослий кущовий багаторічник. Рослина формує прямостоячі, жорсткі, не розгалужені пагони, що виростають з коротких кореневищ, досить висока, досягає 60-90 сантиметрів заввишки і 50 сантиметрів завширшки. Листя ланцетної форми, цільнокрає, загострене, розташоване супротивно, пофарбоване в темно-зелений колір. Період рясного цвітіння у волотистого флоксу починається з середини липня, і якщо ви видалите стебла з зів'ялими квітами, вони можуть дати нові стебла з квітами до вересня або початку жовтня. У цей час на кінцях міцних, прямостоячих стебел розпускаються чудові суцвіття, що складаються з безлічі маленьких квіточок, що розкриваються не одночасно. Квіти трубчасто-воронкоподібної форми, досягають 2,5-4 сантиметри в діаметрі, налічують п'ять злегка хвилястих пелюсток, відігнутих під прямим або майже прямим кутом до трубки, утворюючи таким чином плоский віночок. Рясне цвітіння виділяє дивовижно солодкий чарівний аромат, який особливо виразно відчувається теплими літніми вечорами. Щоб стимулювати утворення більшої кількості бутонів, потрібно вчасно видаляти зів'ялі суцвіття.   Флокси сонцелюбні рослини, місце для їх вирощування має бути світлим, сонячним або, максимум, у півтіні. Вони потребують родючого і постійно вологого ґрунту. У спеку забезпечте багаторічнику рясний та регулярний полив, краще у вечірній час. Зона їх морозостійкості USDA: 4 (межа холодостійкості від -34°C.. до -29°C). Стійкі до зниженої температури, на зиму укриття не потребують.   Волотисті флокси ідеально підходять для групових та одиночних посадок на тлі смарагдового газону. Ці чудові рослини здатні прикрасити будь-який куточок саду. Часто використовують для створення англійського ландшафтного дизайну чи дизайну у стилі кантрі. Їхніми компаньйонами можуть бути практично будь-які декоративні культури. Але особливо гарні композиції з геліопсисом, монардою, золотарником, лаватерою, ліатрисом, молочаєм облямованим, низькорослою спіреєю, представниками хвойних культур.