МОХ СФАГНУМ — це білий болотний мох. У світі є майже 300 його різновидів. Він росте в Північному атласі в тундрі та лісовій зоні, а в Південній — високо в горах. Мохфагнум практично не має коренів: вони відмирають, перетворюючись на торф, а наземна частина рослини все ще росте. Мох надає землі легкості, крихкості та гігроскопічності, що покращує якість ґрунту та дає дрібним корінцям рослин глибше проникати в землю. Мохфагнум добре вбирає воду та добре зберігає вологість, що забезпечує рівномірне зволоження земляного кома. У цьому типі моху є речовина сфагнол, яка перешкоджає гниттю коренів. Він має бактерицидні властивості. Також мохфагнум використовують для пророщування насіння. Для укорінення молодих рослин посадкову суміш і мох сфагнум змішують у співвідношенні 1:1. У деяких випадках розсаду становлять у піддон, на дно якого рівним шаром укладають мох. Зайва вода, що витікає з горщиків, вбирається мохом, що забезпечує необхідну вологість. У таких умовах дітки добре вкорінюються, утворюючи потужну кореневу систему. Мох надзвичайно зручний і ефективний для розмноження рослин повітряними відводками (драціна, фікус каучуконосний, дифенбахія, монстерра). Також мох-сфагнум застосовують для виганяння орхідей, для пророщування великих насіння й укорочення стебелових черенків. Мох також використовують для обкладання стовбурів рослин, що утворюють повітряні корені. Застосування моху сприятливо впливає на стан квітів, які люблять вологість. Серед них: · сенолії (узамбарські фіалки) · стретопарпуси · глоксинії · бегонії, королівські бегонії · монстери · орхідеї · очищення · ехверії · драцени · дифенбахії · пеперомії · сансевіерії · товстінки · хіріти