При загальній дії на організм алкалоїди чемериці збуджують, а потім пригнічують соматичний і вегетативний відділи нервової системи, розширюють кровоносні судини, збільшують силу скорочень серцевого м'яза, сповільнюють ритм серця, посилюють скорочення м'язів кишечнику.   

      Великі дози чемериці викликають пронос і блювання, що може закінчитись клонікотонічною судомою, парестезією, колапсом і смертю.

       При зовнішньому застосуванні препарати чемериці виявляють болезаспокійливу, подразнювальну та інсектицидну дію.

     Зважаючи на це, настойку чемериці використовують як ефективний болетамуючий засіб при невралгії, артриті й ревматизмі (роблять розтирання).

      Як радикальний анти паразитний засіб у боротьбі з головними, лобковими і одежними вошами, коростою тощо застосовують відвар чемериці (змочують волосисті та уражені коростою ділянки тіла, дезінфікують білизну) або мазь із коріння чемериці й плодів дудника лісового (втирають у тіло).

      Як дезинфікуючий засіб використовують і порошок з кореневищ і коренів чемериці (пересипають білизну).

     У болгарській народній медицині згущений відвар кореневищ і коренів чемериці на винному оцті використовують як засіб, що допомагає при себореї голови та покращує ріст волосся (змочують волосисту частину голови через день).

     В гомеопатії застосовують настойку з висушених кореневищ і коренів чемериці.