Араби, впізнавши цей перець, називали його індійською пряністю. Європейці вперше познайомилися з цією пряністю в XIII ст. і досить високо оцінили її. Венеціанські купці впродовж століть ввостили її до Європи. У російській кухні в XVI-XVII вв. кубебу застосовували досить широко, особливо в рибних стравах.

Перцем гарної якості вважаються ягода розміром 4-6 мм сіро-бурого кольору із сильним ароматом.

Перець кубеба сильно пекучий (учетверо пекучий чорний перцю), і тому в європейській кухні зараз рідко використовується,

Специфічний склад есенції та смоли, що містяться в перці, надають йому своєрідного,  , що скидається на камфар, аромат. Використовувати цю пряність можна в тих самих випадках, що й чорний, перець, але враховувати треба одне — зменшувати норму закладки як мінімум учетверо.

Понад усе споживається в малайській кухні, де додається до страв із рису, овочів, у виготовленні страв із крабів, омарів, креветок, а також равликів, голотурії та інших.

Кубебу використовують у народній медицині як рослина, що має бактерицидні та сечогінні властивості, що покращує апетит і травлення.

Вживати краще в меленому вигляді, але молот треба безпосередньо перед застосуванням. Дози дуже малі.