Тові Фрідман було лише чотири роки, коли почалася її страшна подорож через жахи Другої світової війни. Вона опинилася в нацистському трудовому таборі, де життя її рідних і друзів обривалося на її очах. Єдиним захистом для Тови та її батьків був непереможний інстинкт виживання. У віці шести років дівчинка опинилася в газовій камері, але дивом вижила завдяки абсурдним випадковостям нацистської бюрократії.

Ця книга — це свідчення Тови Фрідман, однієї з наймолодших в’язнів, які пережили Аушвіц. У співпраці з журналістом Малкольмом Брабантом вона ділиться важкими спогадами про жорстокість табору смерті, розповідає про трагічні компроміси, на які змушені були йти євреї, щоб зберегти життя, і відкриває сімейні таємниці, які проливають світло на темряву того часу. Це історія болю, втрат, незламної волі й джерела надії, яке допомогло її родині вистояти навіть у найжахливіших умовах.