Війна – вимога стати іншим, зайняти позицію, виявити гірше чи краще в собі. Це насильство, з одного боку, і самопожертва з іншого. Це час подолання себе, свого страху й невпевненості, а також час етичних дилем.

Кого брати в авто з обмеженою кількістю місць? Допомагати, наражаючи себе на небезпеку, чи ліпше зараз відступити і зробити добро пізніше, напевне залишившись серед живих? Брати продукти зі зруйнованих магазинів – це мародерство чи ні? Підтримувати армію як волонтер – означає виявляти милосердя чи опосередковано брати участь в актах воєнного насильства, хай навіть у відповідь на ворожу навалу?

Евакуація – це боязка втеча, здоровий глузд чи довіра Провидінню? Що таке гідність? Як бути справжнім? Виїжджати чи залишатися? Це питання особливо болісне для чоловіків. Хто є людиною за цих умов? «На війні немає атеїстів. Там моляться всі». «Атеїзм руйнується після першого ж вибуху». Проте хто є віруючим? Яка ознака цього?

На ці та безліч інших запитань відповідають 365 реальних досвідів реальних людей – героїв книги «Україна. Війна. Бог».

Видання друге, виправлене, доповнене, вдосконалене.