Жито відоме своєю морозостійкістю, тому найчастіше його як сидерат використовують для передзимових посівів. Висівають озиме жито в кінці літа або рано восени, щоб навесні ділянка була покрита зеленим килимом. Цей сидерат краще за інших пригнічує багаторічні бур’яни, але разом з тим й інші культури-сусіди. Саме тому не варто вирощувати жито у спільних посівах. Крім того, цей злаковий сидерат пригнічує патогенних ґрунтових шкідників. Жито добре росте на будь-якому ґрунті, підходить для освоєння цілини, але варто пам’ятати про його властивість висушувати ґрунт. Жито зрізають в травні за 2-3 тижні до висадки основних культур: кабачків, гарбузів, огірків, томатів, пізньої капусти та ін. Мінусом жита, є складність його подальшого перероблення та оранки. Стебла мають досить міцну структуру та довго розкладаються. Великим плюсом жита, як сидерата, є те, що розкладаючись воно насичує ґрунт не лише азотом, але і калієм. Мікроорганізми, що містяться в біомасі, створюють умови для поглинання важко засвоюваних сполук фосфору, розчиняючи їх. Відповідно, в ґрунті залишається повний NPK-комплекс поживних речовин, що дозволяє повноцінно розвиватися будь-яким наступним культурам.