Конюшина — цінна кормова культура, що дозволяє збалансувати вуглеводисті корми за вмістом протеїну. На 1 кормову одиницю має у 1,5 рази більше перетравного протеїну, ніж його потрібно за зоотехнічними нормами. Містить майже всі амінокислоти; в т.ч. найважливіші - лізин, метіонін, триптофан. У фазі бутонізації конюшина лучна містить 20,5% протеїну, на початку цвітіння — 18%, а в фазі повного цвітіння — 17,4%. В 1ц зеленої маси міститься 21 кормова одиниця, в 1ц сіна - 53 к.о.
Конюшина збагачує ґрунт органічною речовиною, азотом, фосфором, калієм. Поліпшуючи агрофізичні, агрохімічні й біологічні властивості ґрунту, конюшина є кращим попередником для всіх не бобових культур. Вирощування конюшини на схилах захищає ґрунт від ерозії. Використання азоту з повітря і можливість знижувати внесення мінеральних добрив дозволяє вирішувати екологічні проблеми. Кращі попередники озимі і ярі зернові, просапні культури. Конюшину сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур.
При весняній безпокривній сівбі зацвітає і формує насіння у рік сівби. В умовах України літні посіви конюшини ростуть гірше, поступаються весняним строкам сівби. Повертатись з засіюванням конюшини знову на це ж поле можна не раніше як через 4-6 років. Перед сівбою насіння радимо обробити ризоторфіном і мікродобривами (бор, молібден) та протруїти фундазолом.
Поле після сівби обов'язково коткують, якщо цьому не перешкоджають дощі. Норма висіву 8-10млн/га, що становить 15-20кг/га насіння.
На якісно підготовлених до сівби полях оптимальна норма висіву - 14-16 кг/га.
Урожайність зеленої маси за два укоси — 300-500 ц/га Урожайність сіна — 50-100 ц/га