Лаванда (лат. Lavandula) - рід сімейства ясноткових (Lamiaceae або Labiatae). Рід представлений травами, напівчагарниками або чагарниками діаметром від 45 до 120 см, висотою від 45 до 120 см. Рослини характеризуються насиченим цвітінням блакитного, фіолетового, рожевого або білого кольору: все залежить від сорту і виду лаванди. Культурних видів лаванди три, а сортів у світі понад тридцять. Може вирощуватися на чорноземах, піщаних, малопродуктивних та кам'янистих ґрунтах.

На сьогодні відомо 47 видів лаванди. Рослина має середземноморське походження, але ж з часом були створено чимало її сортів, які зараз вирощуються по всьому світі. Лаванду культивують як декоративну та ландшафтну рослину, а також в комерційних цілях для отримання ефірних олій та неймовірного меду – корисного і смачного.

Лавандовий мед має золотисто-бурштиновий відтінок та м’який і водночас складний букет: трав’яний, фруктовий з квітковими нотами. Мед містить квітковий пилок, вітаміни та цінні мінерали, довго не кристалізується.

З одного гектара лаванди можна зняти від 70 до 100 кілограм меду. Тривалість цвітіння рослини триває приблизно 40 діб, з кінця червня по серпень. Одна квітка виділяє 0,036—0,040 мг цукру в нектарі. Квітки лаванди добре відвідуються бджолами протягом всього дня. Одна бджолина сім'я під час масового цвітіння лаванди може зібрати за день 3—4 кг меду.

Окрім медоносу, лаванда має безліч інших корисних властивостей. Її використовують в медицині, продуктах краси, засобах догляду за домом.