Чабер Садовий – багаторічна пряно-ароматична та лікарська рослина, висотою 5-10 см. Віддає перевагу легким супіщаним ґрунтам. Покращує запах та смак овочевих страв. Незамінний при приготуванні жирних, смажених страв. Містить ефірну олію, до складу якої входять феноли, хінна, кавова, олеїнова кислота, смоли, жири, мінеральні солі. Використовують як знеболюючий засіб від судом. Завдяки фенолам мають бактерицидну дію. Показаний при бронхітах, астмі, кашлюку.

Вирощування:

Сіють чабер у квітні – травні. Глибина зачепила насіння – 1-2 см. Сходи очікуються через 2-3 тижні. Дозрівання насіння відбувається у вересні-жовтні. Помірний полив.

Головні якості характеризують Чабер – використовують як тонізуючий, потогінний, антибактеріальний та антигельмінтний засіб, застосовують при спазмах шлунка і кишечника, і як засіб, що стимулює секрецію травних соків, а також при лікуванні цукрового діабету, захворювань нирок, печінки, жовчного міхура, нежиті та застудних. . Додає в їжу в невеликих кількостях збуджує апетит і сприяє травленню, а володіючи сильними бактерицидними властивостями, дезінфікує їжу.

Входить до складу багатьох трав’яних зборів від метеоризму, діареї. Сік або настоянка чаберу заспокоює біль від бджолиних укусів і зменшує набряки, викликані ними, допомагає при шлунково-кишкових розладах, а також зменшує біль і знімає спазми шлунка та кишечника. Речовина карвакрол, одержуване з чабера використовується як протибактеріальний та протигрибковий засіб.

Ефірне масло, що отримується з чабера, широко застосовується в ароматерапії. А недавні дослідження цієї рослини довели її сильні антиоксидантні властивості, що дозволяє використовувати її як профілактику старіння та онкологічних захворювань.

У народній медицині чабер використовують при запамороченнях, головних болях, захворюваннях травної системи, тахікардії, циститі, риніті та ГРВІ.