Міцеля (грибниця) матковий зерновий біологічно висушений 100 г у пакованні прозорий блістер розміром 10х15х3 см. Термін зберігання — не обмежений.

Енокітаке, Agaricus velutipes.
Це уродженець Японії. Його назва перекладається як «гриб під снігом», тому що росте він взимку, на пнях дерев твердих порід. Капелюх лісових енокітаке коричнево-жовтогарячі,
а культивованих — сніжно-білі, діаметром не більш ніж 1 см. У енокітаки дуже ніжний, свіжий смак і чудова хрустка м'якоть. У природі енокітаке схожий на наше опеня.
У енокітаке дуже ніжний, свіжий смак, який не перебиває смак інших компонентів.
У сирому вигляді вони прекрасні в салатах. Також еноки можна варити (тільки швидко), класти в супи та до овочів, що смажаться. У закритому пакеті в холодильнику вінітаке можуть зберігатися до тижня.
Полісахарид фламмулін, що міститься в грибі, — ефективний антиоксидант, який
запобігає розвитку раку. У передмісті Нагано (Японія), де вирощують і регулярно їдять
гриби енокі, відсоток онкологічних захворювань втричі нижчі, ніж у середньому по країні.
Технологія вирощування сходова з технологією вирощування опінка.

Вирощування на деревині.
Цей спосіб являє собою використання як субстрат деревини. У домашніх умовах енокітаке вирощують на деревині листяних порід — осіні, тополі, вербі, березі, каштані, горіхі, яблуні, сливі тощо. Деревину використовують як зрізану у формі пеньїв, так і на корню живе дерево. На відстані 15-20 см. один від одного роблять пропилки або свердлять отвори завглибшки 3-5 см і діаметром 2-3 см. по всьому периметру пенька. Пропили або отвори заповнюють грибницею. Або розколоти відрізок вздовж, насипати тонкий шар міцелію, скласти половинки та туго скрутити дротом.
Гриби, висажені на деревині, ростуть 5-6 років. Одного пакета досить на 60-70 кг. деревини.