Анна Авґустин (1915–1980) – звичайна польська жінка з підкарпатського села, мати дев’яти дітей, однак ця її книга – незвичайна. Вона містить понад п’ятдесят листів авторки до своїх дітей. З них ми пізнаємо, з одного боку, історію типової для того часу селянської родини, а з другого – поринаємо у внутрішній світ матері, в історію її духовного наставництва, турботи про своїх дітей. Ці листи показують настільки глибоке й виразне духовне життя, що на їхній підставі можна намалювати своєрідний «духовний портрет матері», найпрекраснішою рисою якого поєднання категоричного прагнення авторки до святости зі звичайними щоденними клопотами.