Гірчиця біла – це вид однорічних трав’янистих рослин. Видовий епітет «біла» походить від кольору насіння. Насіння містить 16,5-38,5% жирної і приблизно 0,2-1% ефірної (гірчичної) олій, синальбін (близько 2,5%), білки, мінеральні речовини (до 10%), фермент мірозин. До складу олії входять глікозид сінальбін, слиз, кислоти (ерукова, олеїнова, лінолева, пальмітинова, арахінова, ліноленова). Олія на вигляд є рідиною темно-жовтого кольору з приємним запахом і характерним своєрідним гіркуватим смаком.

Рослину можна вирощувати практично на будь-якому ґрунті, але заболочені й кислі, вона не любить. До вологи вона вимоглива, при сильній посусі зростає погано. Біла гірчиця холодостійка, насіння її проростає навіть при температурі +1 - + 2 °C. Висота рослини до початку цвітіння - 50-70 см. На бідних ґрунтах може бути нижче.

• Швидко нарощує зелену масу в будь-який час року, особливо при наявності поливів. Через 3-6 тижнів сидерат готовий до скошування. Ніжна зелень, без грубих волокон, перегниваючи, перетворюється в родючий гумус, насичує ґрунт найважливішими елементами — азотом, калієм, фосфором.
• Пригнічує ріст бур'янів, очищаючи від них оброблювані ділянки.
• Має довгу, добре розвинену кореневу систему, яка покращують структуру ґрунту, розпушують її, збільшують вологомісткість, повітряність.
• Володіє фітосанітарними властивостями, завдяки ефірним оліям, якими багата ця рослина. Відлякує таких небезпечних шкідників, як дротяники, попелиці, трипси, клопи, горохова плодожерка і т. д. Відзначають також і властивість білої гірчиці перешкоджати розвитку фітофторозу, фузаріозу, парші та інших захворювань.
• Коріння гірчиці виділяють органічні кислоти, які перетворюють важкорозчинні мінеральні сполуки в ґрунті в легкорозчинні й доступні для інших рослин.
• Гірчиця є медоносом, залучає на ділянку багато корисних комах-запилювачів.
• Можна вживати в їжу, як салатну, пряну культуру.