Показання до застосування:
Гіпоглікемія (зниження рівня цукру в крові), інфекційні захворювання, декомпенсація серцевої діяльності (різке зниження насосної функції серця), захворювання печінки, набряк легенів, геморагічні діатези (підвищена кровоточивість), шок, колапс (різке падіння артеріального тиску) та ін., а також для розведення серцевих глікозидів та інших лікарських препаратів і поповнення організму рідиною.

Спосіб застосування:
Внутрішньо по 0,5-1 г на прийом: підшкірно до 300-500 мл ізотонічного розчину; внутрішньовенно (крапельно) та в клізмах до 2 л ізотонічного розчину, на добу, внутрішньовенно до 20-50 мл 40% розчину perse (у чистому вигляді) з 1% розчином аскорбінової кислоти; при отруєннях синильною кислотою з 1% розчином метиленового синього.
Ізотонічний розчин глюкози (5%) вводять крапельно внутрішньовенно, підшкірно або ректально (у пряму кишку) для збільшення об'єму рідини в організмі при дегідратації (зневодненні), крововтраті, шоці від 300-500 до 1000-2000 мл на добу. Гіпертонічний розчин глюкози (40%) вводять внутрішньовенно дуже повільно (одноразово) по 20-50 мл при гіпоглікемії, важких інфекційних захворюваннях, що супроводжуються інтоксикацією (отруєнням продуктами життєдіяльності мікроорганізмів), отруєння різними ліками та отрутами, захворюваннях печінок мозку, бронхоектатичної хвороби (розширення органічних ділянок бронхів) з метою зменшення кількості мокротиння, для підвищення діурезу (сечовиділення) та як розчинник деяких ліків.
Для кращого засвоєння глюкози одночасно призначають інсулін із розрахунку 1 ОД на 3-4 г сухої глюкози, тіамін, аскорбінову кислоту.

Побічні дії:
При введенні ізотонічного розчину глюкози у великих кількостях може розвинутись гіпергідратація (надмірний вміст рідини в організмі) з порушенням водносольового балансу, при введенні гіпертонічного розчину у разі потрапляння під шкіру - некроз (омертвіння) підшкірної клітковини, у разі дуже швидкого введення - флебіти ), тромби (освіта згустку крові).