Думки про добро і зло. Святитель Миколай Сербський. Видавництво: Голосіївський монастир, 2009 р. 256 стор. Обкладинка м'яка. Папір офсетний. Формат: 205 х 135 мм. Вага: 190 гр.

Святитель Микола Сербський (Велимирович) (5 січня 1881-18 березня 1956), один з яскравих проповідників, чиє ім'я відоме в усьому православному світі. Його книги перекладені на багато мов світу, користуються незмінною любов'ю і популярністю. Він писав простим і доступним язиком, його слова вражають своєю глибиною і проникливістю. Християнин, знайомлячись з працями цього сербського святого, ще більше утверджується в вірі, а невіруючі прагнуть пізнати Істину.

Ще за життя проповіді святителя називали «небо отверзающими», а самого його «новим Златоустом».

Завдяки непересічним здібностям і першим помітним публікацій майбутній святитель отримує стипендію для навчання в Швейцарії, Німеччині та Англії. Після повернення в Белград його спіткала тяжка хвороба, під час якої він дає обіцянку цілком присвятити своє життя Богові. Недалеко від Белграда, в монастирі Раковиця, він приймає чернецтво, а трохи пізніше стає священиком.

У дні Першої Балканської війни батько Микола перебував з діючою армією: він здійснював Літургію, підбадьорював солдатів своїми проповідями і доглядав за пораненими. Коли почалася Перша світова війна, він знову сповідав і причащав сербських солдатів. Своє жалування до самого кінця війни він перераховував для потреб поранених.

У 1920 році ієромонах Микола був зведений в сан єпископа Охридського. В Македонії, на березі Охридського озера він напише кілька чудових духовних праць, а також збірник «Моління на озері».

Справжніми перлинами православного слова можна назвати і багато інші його праці: «Про Воскресіння Христове», «Бесіди під горою», «Слово про Всечеловеке», «Думки про добро і зло», «Єдиний Чоловіколюбець», «Місіонерські листи».

Книги Миколи Сербського активно перекладаються на російську мову.
Микола Велимирович, єпископ Охридський і Жичський, зібравши мудрість євангельську, виклав її у вигляді щоденника, який вперше був виданий в 1923 році під назвою «Думки про добро і зло».

Ці роздуми про суть речей, про те, яким повинно бути ставлення людини до Бога, до себе самого, до ближніх, до природи; про те, що все оточуюче нас оповите таємницею, проникнути в яку людському розуму не під силу... (Лаврентій, єпископ Шабацко-Валевський, 15.05.98).