Ацетилцистеїн має секретолітичну та секретомоторну дію в області бронхіального тракту. Розріджує мокротиння, збільшуючи його обсяг, полегшує її відділення, зберігає свою активність і за наявності гнійного мокротиння.

    Механізм дії заснований на здатності сульфгідрильних груп ацетилцистеїну розривати дисульфідні зв'язки кислих мукополісахаридів мокротиння, що призводить до деполяризації мукопротеїнів та зменшення в'язкості слизу.

    Сприяє підвищенню синтезу глутатіону, який є важливим антиоксидантним фактором внутрішньоклітинного захисту та забезпечує підтримання функціональної активності та морфологічної цілісності клітини, що, зокрема, пояснює його ефективність як антидоту при отруєннях парацетамолом.

     Завдяки здатності сульфгідрильної групи нейтралізувати електрофільні окисні токсини, ацетилцистеїн має антиоксидантну дію.

    Має також деяку протизапальну дію (за рахунок придушення утворення вільних радикалів та активних кисневмісних речовин, відповідальних за розвиток запалення в легеневій тканині).

    Терапевтична дія спостерігається вже через 30-90 хв та зберігається протягом 2-4 год.

Показання: Захворювання органів дихання і стану, що супроводжуються утворенням в'язкого слизисто-гнійного мокротиння, що важко відокремлюється: гострий та хронічний бронхіти;  трахеїти внаслідок бактеріальної та/або вірусної інфекції; бронхіоліт; пневмонія; бронхіальна астма; бронхоектатична хвороба; ателектази внаслідок закупорки бронхів слизовою оболонкою; муковісцидоз (у складі комбінованої терапії); видалення в'язкого секрету з дихальних шляхів при посттравматичних та післяопераційних станах; катаральний та гнійний отит, гайморит, синусит (полегшення відходження секрету).