У цьому циклі бесіди Ошоментує Ішу Упанішаду. «Світ Упанішад дуже близький до мене підходу. По суті, тут я якраз відроджую дух Упанишад. Цей дух зник навіть в Індії, і його немає вже принаймні три тисячі років. Упанишади не спрямовані проти життя, вони існують не для відмови від життя. У них цілісний підхід: життя потрібно відчути на всій його повноті. Вони не вчать бігу від дійсності. Вони хочуть, щоб ви жили у світі, але так, що водночас ви залишалися б вище світу, у якомусь сенсі за межами світу, жили б у світі та все ж не були від нього. Але вони не вчать вас того, що життя треба відкинути, що ви маєте бігти від життя, що життя непривабливе, або що життя — цемаль. Вони радіють життю! Це подарунок Бога; це форма прояву Бога».
Беседи були проведені з 11 до 26 жовтня 1980 року в Міжнародній комуні Ошо в Індії, р. Пуна.