Гірчиця з сімейства хрестоцвітих - популярна сидеральна культура. Це зелене добриво сприяє поліпшенню ґрунту й підвищенню його родючості. Витрата - 160-180 г на сотку земельної площі. Швидко нарощує зелену масу в будь-який час року, особливо при наявності поливів. Через 3-6 тижнів сидерат готовий до скошування. Ніжна зелень, без грубих волокон, перегниваючи, перетворюється в родючий гумус, насичує ґрунт найважливішими елементами - азотом, калієм, фосфором. Пригнічує ріст бур'янів, очищаючи від них оброблювані ділянки. Має довгу, добре розвинену кореневу систему, яка покращує структуру ґрунту, розпушує її, збільшує вологомісткість і повітряність. Володіє фітосанітарними властивостями завдяки ефірним оліям, якими багата ця рослина. Відлякує таких небезпечних шкідників, як дротяники, попелиці, трипси, клопи, горохова плодожерка тощо. Відзначають властивість білої гірчиці перешкоджати розвитку фітофторозу, фузаріозу, парші й інших захворювань. Коріння гірчиці виділяють органічні кислоти, які перетворюють важкорозчинні мінеральні сполуки в ґрунті в легкорозчинні й доступні для інших рослин. Гірчиця є медоносом, залучає на ділянку багато корисних комах-запилювачів. Можна вживати в їжу як салатну пряну культуру.

Вирощування

Вирощують гірчицю білу ранньою весною, відразу після сходу снігу, восени, безпосередньо після збору врожаю, влітку, між основними культурами. Насіння можна сіяти рядами або розсипом, його потрібно присипати землею. Біла гірчиця холодостійка рослина, насіння її проростає навіть при температурі +1 - + 2 °C. Рослину можна вирощувати практично на будь-якому ґрунті, але заболочені й кислі гірчиця не любить. До вологи вона вимоглива, при сильній посусі зростає погано. Сходи з'являються швидко, через 3-6 тижнів сидерат готовий до скошування. Гірчицю скошують до моменту початку цвітіння. Скошену зелень закладають в ґрунт. Можна використовувати її як мульчу. При осінньому посіві можна залишити гірчицю на грядці, вона сама підмерзне й буде виконувати функцію утримання снігу.