Пампушкові й Кулянові по десять років, вони найліпші друзі. Пампушок має густі кучері, сам він трохи опецькуватий, а бігає лише у випадку крайньої необхідності. Кулян худющий, як телеграфний стовп, а його чубчик стирчить дашком, немов у кашкета. Кулян ходив до церкви все своє життя і з самого малечку слухав біблійні оповіді, але він наслухався їх так багато, що зараз вони йому надокучили. Пампушкові ж, який до зустрічі з Куляном навіть не здогадувався про існування Бога, майже все, про що написано в Біблії, видається надзвичайно цікавим та захопливим. Згадуючи біблійні оповіді, хлопчаки будують власну вантажівку та гасають інвалідним возиком лікарняними коридорами… укупі з Богом. І коли Пампушок запихає одну руку до кишені штанів, а іншою почухує за вухом, щось неодмінно має статися…