Сімейство Губоколірні — Lamicaceae.

Народні назви: бджолина трава, пахлий ісоп.

Використовувані частини: надземна частина рослини.

Аптечне найменування: трава ісопа — Hyssopi herba.

Активні речовини: ефірна олія, дубильні речовини, гіркі флавоноїдні глікозиди, ситостерин та пігмент ісопін.

Цілюща дія та застосування. Ісопгу застосовують переважно у разі шлунково-кишкових захворювань і для збудження апетиту. А його протисудонева та слабка сечогінна дія застосовується в сечогінному чаї. Крім того, ісоп використовують і як відхаркувальний засіб під час сухого кашлю. Держава служба охорони здоров'я Німеччини відхилила застосування ісопу, оскільки цілюща дія його не доведена.

Застосування в народній медицині. Там, де ісоп вирощують у садах як медонос для бджіл, з нього часто готують чай від кашлю, поносу та метеоризму.
Чай із ісопу: 2 чайні ложки нарізаної трави заливають 1/4 холодної води, доводять до кипіння й настоюють упродовж 5 хвилин. Після проціджування чай готовий до вживання. Дозування: 2 чашки на день.

Вживання як приправа. Свіжу траву Іссоп — чудова приправа, оскільки він ароматний і приємний на смак, причому сприятливо впливає на травлення. Особливо добре додавати його до ніжної печені з телятини, якій часто бракує пряної терпкості. Але й стравам із квасолі, похлібці та супам або свіжому салату з огірками та томатами, а також сиру для творчості та плавлених сирів ісоп надає приємної пікантності.

Побічних дій можна не боятися, але не передозувати!