Чі досі не вірить, що вона — киця. Оскільки, як дві краплі води, схожа на Йохея, маму й тата… Дивно, що більше ніхто не помічає цієї безсумнівної подібності!

Та, коли мама з Йохеї вирушають на Хоккайдо зі своїми нещодавніми гостями, Чі почувається зовсім самотньою. Що, як вона більше ніколи їх не побачить? Що, як вони її покинули?..

Тим часом мама кошенят із парку, які так схожі на Чі, все більше цікавиться нашою кицею й чомусь називає Сарою… Чому вона так реагує на Чі?